¶.Ф. Манлов,Т.В. ЮдваСП¶ВВ¶ДНОШЕННЯ СУГЕСТИВНОСТ¶ ТА ¶НТЕЛЕКТУ СОЦ¶АЛЬНО ДЕЗАДАПТОВАНИХ П¶ДЛ¶ТК¶В Вплив оточуючого середовища особливо значущим у дитячому та пдлтковому вц. Саме у цей перод вдбуваться становлення особистост, формуються потреби та система життвих цнностей , вдповдно, глибинна мотиваця поведнки. Поряд з цим починають проявляти себе рзн негативн звички поведнков стереотипи. Особливу увагу виклика проблема асоцально та антисоцально поведнки дтей та пдлткв. Зростання злочинност неповнолтнх, прилучення х до алкоголю та наркотикв, змни у сфер соцальних нтересв та потреб представляють собою проекцю проблем, що було накопичено у нашому суспльств як потребують невдкладного виршення. Незважаючи на те, що проблема дагностики та корекц рзномантних вдхилень у формуванн особистост дитини завжди притягала увагу дослдникв, вивчення проводилось, в основному у педагогчному та соцально-психологчному аспект. Значно рдше зустрчаються роботи медико-психологчного плану, в яких проблема була би розглянута з точки зору ндивдуальних труднощв адаптац, х проявв у поведнц, емоцйно-особистсних детермнант тощо. Так роботи вкрай необхдн для розробки ефективних методв психокорекцйного та психотерапевтичного впливу. Використання цих методв дозволя запобгти розвитку соцально неприйнятних новоутворень особистост та х прямому наслдку - соцально дезадаптац. Всебчна допомога соцально дезадаптованим неповнолтнм вже тривалий час залишаться одним з проритетних напрямкв дяльност втчизняно соцально-психологчно служби. Прояви дезадаптивно поведнки неповнолтнх можуть набувати нод небезпечних форм. Виника реальна загроза здоров'ю життю як само дитини, так людей, що оточують. За цих обставин, дуже важливим ста бльш ретельне дослдження феномену соцально дезадаптац. Вельми актуальним визначення психологчних механзмв виникнення, а також розробка науково обAрунтованих пдходв при робот з пдлтками, що мають вдхилення у поведнц. Ефективна боротьба з будь-якими проявами соцально дезадаптац можлива за умови чткого уявлення про основн психологчн детермнанти, що визначають мотивацю та спрямовансть дезадаптивно дяльност. На формування девантно поведнки впливають рзномантн психологчн, соцальн та бологчн чинники. Бльшсть з них досить детально розглянуто у численних роботах B.C. Виготського, Л .¶. Божович, О.¶. Захарова, О.Е. Лчко, Б.С. Братуся, Н.Ю. Максимово, В.О. Худика та н. Серед недостатньо дослджених психологчних характеристик дтей та пдлткв особливий нтерес виклика навювансть (сугестивнсть). Проте матерали фахових публкацй, а також наш попередн дослдження [4] дають змогу стверджувати, що формування соцально дезадаптац у значнй мр пов'язано саме з феноменом навювання (сугест). Саме за механзмом сугест дитина перейма бльшсть асоцальних та антисоцальних форм поведнки. Дезадаптовансть виника коли неповнолтнй не засвою належним чином позитивного соцального досвду, та не здатен гнучко адаптуватися в соцальному середовищ. Навювансть полфакторним феноменом, який залежить вд багатьох чинникв не пддаться редукц до певно зольовано типологчно характеристики ндивда або ситуац комункац. В данй статт навювансть ми розглядамо у бльш загальному план як адаптивну форму реагування ндивда через мимовльне, некритичне, в переважнй бльшост неусвдомлюване сприйняття сугестивно нформац в умовах суб'ктивно невизначеност певно конкретно ситуац [4]. При вивченн навюваност соцально дезадаптованих пдлткв практичний нтерес виклика спввдношення даного феномену з рвнем нтелекту. ¶нтелект традицйно поднують з сукупнстю пзнавальних процесв системою розумових здбностей. ¶нтелект глобальна здатнсть ндивда к доцльнй поведнц, рацональному мисленню та ефективнй взамод з оточуючим середовищем. Показники рвня нтелектуального розвитку особистост можуть змнюватися пд впливом факторв зовншнього середовища.Загальний нтелект багато фахвцв розглядають як здатнсть людини гнучко адаптуватися до оточуючого середовища. Ж. Паже, М.А. Холодна, В. Штерн, А.И. Захаров у свох працях стверджують, що нтелект, як пдструктура особистост, бере безпосередню участь в регуляц соцально поведнки людини [2, 3]. При несприятливому розвитку ситуац, низький рвень нтелекту, на фон вкових психологчних криз може сприяти формуванню соцально неприйнятних новоутворень особистост та х прямому наслдку - соцальнй дезадаптац. У лтературних джерелах чисельн посилання на зв'язок мж ндивдуальною сприйнятливстю до сугест та рвнем нтелектуального розвитку людини. У бльшост фахових публкацй, слабксть логчного мислення та низький рвень пзнавально активност розглядаються як фактори, що сприяють пдвищенню загально навюваност ндивда [3]. У дослдженнях Г.П. Антоново ¶.П. Антоново [1] було встановлено тсний зв'язок мж сугестивнстю та нтелектуальними властивостями у дтей молодшого шкльного вку. Було визначено, що навювансть, як властивсть особистост, суттво вплива на пзнавальну дяльнсть. В багатьох випадках, пдвищення рвня пзнавально активност пов'язано з деяким зменшенням рвня навюваност дтей. Бльшсть дослджуваних дтей з високим рвнем нтелектуальних властивостей продемонстрували малу сприйнятливсть до сугестивного впливу. Недостатня кльксть наукових даних про взамозв'язок навюваност та нтелекту соцально дезадаптованих пдлткв, обумовлю актуальнсть бльш ретельних дослджень ц проблеми. Для визначення особливостей спввдношення рвня навюваност та показникв нтелектуального розвитку соцально дезадаптованих пдлткв, нами було проведено додатков експериментально-психологчн дослдження. Результати дослджень представлено дал у статт. Дослдження проводили з пдлтками вком вд 12 до 15 рокв загальною чисельнстю 120 осб. Група соцально дезадаптованих пдлткв складала 60 осб (42 хлопця 18 двчат); група соцально адаптованих теж 60 (28 хлопцв 32 двчат). В експеримент брали участь учн загальноосвтнх шкл м. Смферополя, дти з мського притулку для неповнолтнх та дти УРЦ “Надя” (м. Смферополь, Автономна Республка Крим). Групу соцально дезадаптованих пдлткв було сформовано за допомогою квалфкованих експертв (педагогв, практичних психологв та соцальних працвникв). Оцнка здйснювалася за основними дагностично значущими показниками соцально дезадаптац розробленими С.А. Блчевою. Таким чином, до групи дезадаптованих було вдбрано пдлткв з безвдповдальним ставленням до навчання, як систематично порушували дисциплну, нехтували норми морал. Типовим для них неадекватне вдношення до педагогчних впливв, втеч з дому, використання нецензурно лексики. Частина пдлткв знаходиться на облку нспекц у справах неповнолтнх у зв'язку з перодичним вживанням психотропних речовин, а також кримнальною дяльнстю (хулганство, краджки, шахрайство т.п.). Характерним для означено групи пдлткв слабкий розвиток самоконтролю, емоцйна неврвноваженсть конфлктнсть. До групи соцально адаптованих було вдбрано пдлткв, поведнка яких вдповдала загальноприйнятим соцальним нормам (у школ поза школою). Рвень навюваност неповнолтнх визначався за допомогою чотирнадцяти тест-проб на навювансть, кожна з яких була розрахована на оцнку сприйнятливост до тест-проб певно сенсорно модальност. Слд зазначити, що загальна сугестивнсть пдлтка - полфакторна психологчна характеристика, яку можна оцнити лише з певною мрою наближення. Тому, при визначенн рвня навюваност, як соцально дезадаптованих, так соцально адаптованих пдлткв було враховано сенсорну модальнсть тест-проб на сугестивнсть. У дослдженн використовувалися: зоров тест-проби (пошук зображення на чистому аркуш паперу; показ зображення з поясненням, що суперечить змсту; тест-проба з вдрзками рзно довжини (¶.ґ. Шварц)); слухов (встановлення джерела неснуючого звуку; навювання звуку, що йде з “спецального пристрою”); нюхов (визначення запаху в чистих склянках; навювання неснуючого запаху з паперового нося; навювання непримного запаху); шкрн (навювання вдчуття тепла в живот; навювання, що одна з двох склянок бльш теплша при фактично однаковй температур; навювання рзно м'якост зовсм однакових предметв); рухово-кнестетичн (навювання неможливост розрвати зчеплен пальц; навювання вдчуття тяжння в руц; немперативний тест хитання). Позитивний результат тест-проби, який передбачав упевнене пдтвердження навюваного вдчуття, образу, або рухово реакц, оцнювався в 3 бали; за умов меншого прояву позитивного результату (перевищенн часового лмту очкування вдповд) - 2 бали; при сумнвах та ваганнях у вдповдях або слабкй руховй реакц - 1 бал. У раз повно вдсутност навюваних реакцй вдповдь оцнювалась в 0 балв. Максимальна кльксть балв за всма тест-пробами дорвнювала 42. Специфчнсть тест-проб на навювансть у певнй категор пдлткв, з пдвищеною пдозрлстю, може спровокувати негативзм , як наслдок, упереджене вдношення до процедури тестування. З метою усунення даного явища дослджуваних не було пронформовано щодо реальних завдань експерименту. Тестування презентували пдлткам як психолого-педагогчне дослдження хньо сенсорно чутливост для подальшо розробки сучасних методв викладання шкльних дисциплн пдвищення якост навчального процесу. В окремих випадках мова йшла про оцнку екстрасенсорно чутливост, тобто вивчення “ункальних” властивостей неповнолтнх. Таке уточнення дозволяло пдвищувати мотивацю пдлткв забезпечувати плдну подальшу спвпрацю. Слд зазначити, що пд час дослдження окрем тест-проби виконувалися у два етапи. Спочатку дослджуваному надавалася можливсть вдреагувати на дйсно снуюч подразники (склянки з реальним запахом, слабкий звук, малюнок з дйсним зображенням тощо). Лише потм пдлтку надавалася можливсть вдреагувати на навюваний неснуючий подразник. За результатами останнього етапу робився висновок про рвн сприйнятливост дослджуваного до сугест. Дана послдовнсть експерименту ма певн переваги. Зокрема, дослджуваному значно складнше здогадатися про справжню мету експерименту , вдповдно, свдомо впливати на результат. Вдсутнсть жорстко директивност зменшу кльксть протестних реакцй. Надання певного еталону дозволя зменшити вплив на результати тестування випадкових “фонових шумв”, як реально снують (стороннй звук, запах тощо). Крм того, вдсутнсть позитивно реакц на тест-пробу не форму у дослджуваного загально негативного вдношення до процедури тестування особистост експериментатора. Варто вдмтити, що ус тест-проби проводив один той самий експериментатор. У процес експерименту ндивдуальна налаштування пд дослджуваних, як це ма мсце при психотерап, не проводилася. При виконанн тест-проб було виключено голосов нтонац, ммка пантоммка, що мали сексуально-провокацйний потенцал. Проведена унфкаця процедури тестування дозволила вирвняти нтенсивнсть сугестивного впливу на рзних дослджуваних, а також зменшити вплив ндивдуально-особистсних рис експериментатора на результати тест-проб. Рвень нтелектуального розвитку пдлткв визначався за допомогою тесту “Равена Прогресивн Матриц” (Дж. Равен, Л. Пенроуз). При виконанн цього тесту, досить ефективно реалзуться принцип “прогресивност”. Виконання попереднього завдання та хнх серй пдготовкою до виконання наступних завдань, тобто вдбуваться певне навчання. При робот з матрицями поступово реалзуються важлив розумов процеси - диференцаця головних елементв структури та розкриття зв'язкв мж ними, а також дентифкаця частини структури, яко неста, та порвняння з наведеними зразками. Показники тесту Равена дають змогу, в першу чергу, оцнити рвень так званого „культурно незалежного" нтелекту, в якому переважа невербальний компонент. Можна сперечатися вдносно теоретичних засад тесту “Равена Прогресивн Матриц”, проте отриман за його допомогою показники нтелекту добре корелюють з результатами нших теств нтелекту (Векслера нтелекту вимрювання шкали - 0.70-0.74; Станфорд-Бне розумового розвитку шкала - 0.66). Коефцнт надйност тесту Равена (за даними рзних дослдникв) склада вд 0.70 до 0.89 [5]. Компактнсть, простота нструкц та невелик витрати часу на виконання завдань, обумовили наш вибр саме ц психодагностично методики. Матерал стандартного тесту Равена включа 60 матриць. Нами було використано скорочений варант методики, який включав 30 матриць (непарн, вд 1 до 59). Пдвищена розумова виснажливсть багатьох соцально дезадаптованих пдлткв не дозволяла реалзовувати методику в повному обсяз. До того ж, метод розщеплення тесту да змогу через деякий час повторити експериментальне дослдження. Додатково, для визначення рвня нтелектуального розвитку соцально дезадаптованих пдлткв було використано одну з шкал (“Фактор-В”) тесту Кеттела (16-PF, форма “С”). Фактор-В дозволив оцнити розумння пдлтками складних вербальних конструкцй та хн вмння узагальнювати вдокремлювати поняття, а також аналзувати спввдношення мж останнми. Отриман показники дають певне уявлення про рвень, так звано “вербальн
Спввдношення сугестивност та нтелекту соцально дезадаптованих пдлткв
Спввдношення сугестивност та нтелекту соцально дезадаптованих пдлткв
Спввдношення сугестивност та нтелекту соцально дезадаптованих пдлткв - VuzLib.com
Комментариев нет:
Отправить комментарий